Заступниця декана з наукової роботи, професорка кафедри початкової освіти та освітніх інновацій Оксана Цюняк у ролі спікерки взяла участь у роботі дискусійної платформи «Інституційні політики застосування штучного інтелекту в дії: досвід, виклики, рішення».
Ініціатори та організатори заходу: Відділ зарубіжних систем педагогічної освіти і освіти дорослих Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України та кафедра ЮНЕСКО «Неперервна професійна освіта ХХІ століття» НАПН України.
Модерував захід Кирил Котун, кандидат педагогічних наук, старший дослідник, старший науковий співробітник відділу, співголова кафедри ЮНЕСКО «Неперервна професійна освіта ХХІ століття» НАПН України.
У межах дискусійної платформи відбулися змістовні виступи провідних науковців і управлінців освіти: Яни Сичікової − проректорки з наукової роботи Бердянського державного педагогічного університету; Сергія Омельчука − першого проректора Херсонського державного університету; Яна Капранова − докт. габ. (лінгвістика), проф. VIZJA University (Польща); Алли Стріжкової − канд. юрид. н., ст. наук. співробітниці (НДІ інституту правового забезпечення інноваційного розвитку НАПН України); Максима Борисьонка − доктора філософії (PhD) (Український ДУ імені Михайла Драгоманова).
У своєму виступі Оксана Цюняк представила досвід Карпатського національного університету імені Василя Стефаника щодо формування інституційної політики використання штучного інтелекту в освітньому процесі. Професорка ознайомила присутніх із змістом Положення про політику відповідального використання технологій штучного інтелекту, схваленою Вченою радою Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, яке визначає загальноуніверситетську політику та принципи застосування ШІ в освітньому процесі, науковій і інноваційній діяльності.
Учасники активно ділилися думками, прикладами з власного досвіду, висловлювали цікаві ідеї та міркування про роль штучного інтелекту в освіті. У щирій дискусії народжувалися нові погляди на взаємодію людини й цифрових технологій, на важливість збереження людяності, критичного мислення та чесності в добу цифрових інновацій.
Підсумували, що майбутнє освіти − це не конкуренція між людиною і «машиною», а співпраця, синергія й взаємна довіра. Саме в єдності людського розуму, емоцій і технологічних можливостей народжується нова якість освіти − освіта відповідальності та мудрості. Бо справжня сила освіти − не в алгоритмах, а в людях, які вміють мислити критично, діяти чесно і надихати інших на зміни.
